Як знайти та розпізнати мінерали?

Сьогодні все більше і більше людей займаються пошуками корисних копалин. Проте методи та засоби пошуку дуже різняться в залежності від знань та досвіду шукача. Деякі сподіваються власне на свою уважність та спостережливість. Іноді такий метод добре спрацьовує. Але знання про різноманітні породи та їх природу  зайвими не бувають. Нерідко  траплялися випадки, коли люди через свою недосвідченість просто викидали цінні знахідки, помилково приймаючи їх за щось непотрібне. У цій статті ви дізнаєтесь, як полегшити собі пошуки та впізнати бажаний мінерал серед усії інших.

Через процес вивітрювання (дія сонця, води та вітру) уламки пород можуть траплятися поруч зі струмками або у річкових долинах. Вода відносить частини породи на деякі відстані від їх родовища. Тому при знаходженні мінералів у таких місцях слід пройти вверх за течією, щоб натрапити на ще більші залежі породи.

Лише за зовнішнім виглядом уламку можна дізнатись про всю його «подорож». Чим він гладший, тим більше часу він провів у воді. Гладенькі, ніби відшліфовані уламки називають галькою. Якщо уламок «неотесаний», з гострими гранями, значить він перемістився недалеко від своїх корінних порід. Для різних мінералів різний і час обтесування, тому при пошуку родовищ слід враховувати ще й властивості шуканої породи.

Часто кам’яні уламки утворюють самостійні родовища — розсипи. Це з’єднані відкладення порід, що містять зерна або кристали мінералів. У розсипах, що утворилися в результаті розмиву порід потоками води, дуже часто зустрічаються благородні метали в їх так званому самородному вигляді. Так можна зустріти золото і платину, дорогоцінні камені — сапфіри, рубіни, гранати, алмази, топази; такі цінні мінерали, як вольфрамит, каситерит, монацит, танталіт, кіновар і інші.

Вчені розрізняють декілька типів розсипів, але найпоширеніши — річкові. Зі знайдених відкладень беруться проби, які потім у спеціальних ковшах промиваються водою. Вода вимиває пісок та глину, а на дні ковша залишаються найбільш важкі та великі частинки. Вони називаються шліхи. Саме у них можуть перебувати цінні зерна корисних мінералів. Розпізнати мінерал можна за кольором: жовтий або блідо-жовтий відтінок характерний для золота; сірий з металевим блиском – для платини; червоний вказує на кіновар або гранат, а смоляно-чорний – на касситерит. Він найчастіше зустрічається у вигляді зерен неправильної форми.

Коли розрізнити мінерали виключно за забарвленням не вдається, можна звернутися й до інших способів визначення: за формою каменя та за його твердістю.

Наприклад, недосвідчені шукачі легко можуть переплутати кристалики піриту із золотом. Щоб не потрапити до цієї пастки, достатньо лише подряпати знахідку нігтем. Самородне золото у 2 рази м’якше піриту, і тому на ньому залишиться подряпина.

Пірит
Золото

Також легко сплутати кіновар з гранатами. За кольором вони майже не різняться, проте мають різну форму кристалів. Проте на відміну від свого близнюка, гранати утворюють добре оформлені кристали. Цікавим є те, що якщо в шлісі виявлені гранати, це може бути ознакою присутності у розсипі алмазів. Характерними формами кристалів володіють й інші мінерали. Так, коричневий мінерал монацит утворює видовжені призмочки, які за формою нагалують кристали топазу. Але і тут  їх можна розрізнити: топази твердіші  та жовтіші за кольором.

Не всі мінерали можна так легко відрізнити один від одного лише за формою кристалів або кольором. Наприклад, каситерит складно відрізнити від вольфраміта. Для детального дослідження використовують хімічні властивості мінералів: на зерно капають соляною кислотою і доторкаються шматочком цинку. Якщо через деякий час в цьому місці утворюється металевий наліт олова, значить це  касиретит.